Продукти мильнянки лікарської зміцнюють видільні функції слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та травного каналу. Вони розріджують густу мокротину й слизові відділення, полегшують відкашлювання та проявляють потогінну, жовчогінну й діуретичну дії. Також сприяють виведенню токсичних продуктів обміну, що формуються під час метаболічних процесів, а також при патологічних змінах у різних органах. Це можна вважати кровоочисною дією, яку не визнає наукова медицина, але використовується у фітотерапії за відсутності кращих альтернатив.
Крім цього, мильнянка зв’язує холестерин, запобігаючи утворенню каменів у жовчному міхурі, полегшує всмоктування різних компонентів їжі й медикаментів в травному каналі шляхом зниження поверхневого натягу травних соків і прискорення емульгації жирів. Вона також має противіденний ефект, прискорює процес загоєння післяопераційних ран.
Застосування мильнянки лікарської рекомендується при хронічних катарах верхніх дихальних шляхів, особливо при запаленнях трахеї та бронхіті, коли спостерігається сухий кашель і утруднене відкашлювання.
Також її використовують як допоміжний засіб при бронхіальній астмі, силікозі, отруєнні організму внаслідок бактеріальної інфекції, хворобах селезінки, дерматозах та подагрі.
Використання препаратів мильнянки не рекомендується при кровотечах з травного каналу, гострих катарах шлунку та кишечнику, а також безпосередньо після операцій на кишечнику, жовчних і сечових шляхах.
Як засіб зовнішнього застосування, цю рослину використовують при себореї, лупі та випаданні волосся.
