Листя перцевої м’яти має ряд корисних властивостей, таких як спазмолітична, протизапальна, протимікробна, заспокійлива, знеболювальна, потогонна, протишокова, заживляюча, діуретична, тонізуюча, дезодоруюча, відхаркувальна, освіжаюча та жовчогінна дія.
Вона сприяє розширенню судин головного мозку і серця, покращує апетит і слиновиділення, збільшує виділення секреції шлункових і печінкових залоз, а також проявляє засвоювальну дію. Листя перцевої м’яти входить до складу різноманітних зборів, таких як вітрогонні, жовчогінні, желудкові, потогонні та заспокійливі. Рекомендується використовувати настійку з м’яти перцевої зовні для розтирання при головному болі, мігрені, запаленні шкіри та свербіжі, а також для інгаляцій при запаленні слизової оболонки носоглотки. Відвари і настої з цієї рослини також застосовуються зовні в вигляді ванн і компресів для зняття нервового напруження, невралгічного болю, безсоння, гаймориту, аднекситу та хронічного риніту.
Полоскання настоями використовуються при запальних захворюваннях порожнини рота, таких як гінгівіт і стоматит, а також при бронхіті, бронхоектазах і зубному болю.
Настої мають антисептичну, знеболювальну та бронхолітичну дію. В традиційній медицині свіжий сік з листя м’яти перцевої застосовують при хворобах сечової та жовчної систем, коліті, дизентерії та болісних менструаціях. Сік м’яти також вживають при укусах тварин, а також при укусах змій і скорпіонів. М’ята перцева широко використовується в медицині, кондитерській, харчовій, парфумерно-косметичній та хіміко-фармацевтичній промисловості, а також у ароматерапії.
