Ехінацея відноситься до багаторічної трав’янистої рослини висотою в 100 см. Має прямостоячі стебла, стрижневе кореневище. Листя сформоване розеткою, має шорсткість. Верхні листки загострені, опущені. Суцвіття являють собою великі кошики, що досягають 15 см у діаметрі. Цвітіння починається з липня й триває близько 60 днів. Колір залежить від виду ехінацеї.
Ехінацею заготовляють у період цвітіння, зрізають верхівки 25–35 см заввишки. Кореневища з коренями збирають восени. Звільняють від землі, миють, підв’ялюють та ріжуть на шматки. Сушать у добре провітрюваних приміщеннях або сушарках при температурі 40–45 градусів.
Активні речовини ехінацеї беруть участь у процесі: утворення крові, запобігають старінню клітин, забезпечують профілактику появи пухлин. Також покращують роботу імунної системи, посилюють захист печінки, покращують регенерацію пошкоджених тканин, стимулюють формування кісткового матеріалу, нігтів, зубів.
Для приготування препаратів використовують суцвіття, стебла, листя та кореневище. Особливо корисна ехінацея при: спаді імунітету в сезон простудних захворювань (пом’якшує ознаки ГРВІ), хворобах печінки й сечового міхура, лор-інфекціях, безсонні та дратівливості, алергіях, опіках і укусах на шкірі, жіночих захворюваннях.
Повністю протипоказано використання ехінацеї при аутоімунних, системних патологіях, таких як лейкоз, ВІЛ, СНІД. Типовими алергічними реакціями є кропив’янка, кашель, нежить, нудота і блювота, запаморочення.
Ехінацея також допомагає при фізичній перевтомі та її призначають при емоційному вигоранні. Добавки з нею включені до протоколу терапії тривожних станів та великого депресивного розладу. На жаль, вагітним та годуючим грудьми препарати з ехінацеєю пити заборонено.
