Для медичних цілей використовуються коріння та кореневища валеріани. Збирання цих частин рослини проводять з липня до жовтня, коли підземна частина валеріани насичується активними речовинами. Валеріану використовують для лікування різних розладів, таких як неврози, безсоння, мігрень, гіпертонія, істерія і гіпертиреоз.
Лікарські препарати на основі цієї рослини ефективні у знятті спазмів в органах шлунково-кишкового тракту. Валеріана також використовується для поліпшення стану жінок під час припливів у період клімаксу. Як допоміжний засіб, вона призначається для лікування нейродермітів. Попри седативні властивості та здатність пригнічувати центральну нервову систему, препарати з валеріани не впливають негативно на психомоторні функції.
Дія валеріани охоплює не тільки центральну нервову систему, але й інші органи організму. Ця лікарська рослина впливає на серцеву діяльність і сприяє його нормалізації. Речовини, що містяться в корені валеріани, також знищують дію кофеїну, а ефірне масло рослини підсилює ефект снодійних препаратів.
Один з компонентів, борнеол, який міститься у препаратах з валеріани, поліпшує кровообіг у серці, зменшує стрес і втому в організмі, а також стимулює процес травлення. Водночас, заспокійливий ефект від прийому препаратів на основі валеріани виявляється поступово і м’яко, сприяючи нормалізації психоемоційного стану.
