Як ліки використовують тільки кореневище та коріння оману. Потемнілі і зіпсовані місця обрізаються. Вимивши корінь його нарізають на часточки. Висушений корінь оману має пряний смак і тонкий аромат з квітковими нотками.
Корінь оману використовують при лікуванні хвороб верхніх дихальних шляхів, є ефективним відхаркувальним засобом. Рослина має сечогінну і жовчогінну дію, відрізняється антисептичними і протизапальними властивостями. Лікувальні засоби нормалізують секреторну функцію шлунково-кишкового тракту.
Також кореневища нормалізують роботу шлунково-кишкового тракту. Має здатність стимулювати секреторні функції організму, що полегшує відхід жовчі в організмі. За допомогою водних витягів можна знизити кислотність шлунка і відновити його нормальну секрецію. Корінь оману використовують у боротьбі з паразитами – зокрема з аскаридами та можуть включатися в лікування грибків (мають антимікробну дію).
Так як до кореня оману входить інсулін, він може використовуватися при цукровому діабеті. Він знижує тягу до солодкого і позитивно впливає на імунітет людини, так як має загальнозміцнюючу дію. Застосовують рослину в лікуванні гінекологічних захворювань – в основному при відсутності менструацій. Заспокійлива дія кореня оману впливає на організм при лікуванні тахікардії і епілепсії.
До складу кореневища входить вітамін Е, що допомагає призупинити дегенеративні процеси старіння, оскільки саме він являє собою природний і досить потужний антиоксидант. Настої та відвари кореневищ рослини можуть використовуватися як засіб для боротьби з лупою і зміцнювати волосся. Відвар з цілющого кореня корисний при шкірних захворюваннях.
